• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Виховна робота
• Учнівське самоврядування

Самоврядування - форма організації життєдіяльності колективу, що забезпечує його розвиток при досягненні суспільно значущих цілей.

Сьогодні це один з атрибутів демократичного устрою суспільства.

Вироблення доцільних форм організації процесу навчання і виховання дітей здійснювалося людством з незапам'ятних часів.

До нас дійшли відомості про прогресивної діяльності багатьох педагогів давнину, чиї думки, висновки з практики освітньої діяльності, висловлювання та ідеї виконували роль складових часток у створенні теорії шкільного самоврядування.

У неї по праву увійшли висловлювання Платона у вихованні через позитивний приклад, Аристотеля - про тісний зв'язок фізичного, морального і розумового виховання.

Перша згадка про шкільне самоврядування і його організацію відноситься до XVI століття.

У 1531-1556 роках в місті Гольдберг (Сілезія) працювала латинська школа, якою керував Валентин Тротцендорф. Він був першим педагогом, якій використовував в цілях громадського виховання спеціально організоване ним шкільне самоврядування. У школі щомісяця обирався сенат з 15 учнів, який розглядав виниклі конфлікти, також учні залучалися до виконання різних громадських обов'язків.

Елементи самоврядування дітей були закладені М. В. Ломоносовим в підготовлений ним в 1758 році "Регламент московських гімназій", згідно з яким порядок занять у гімназії підтримується самими гімназистами.

У наші дні учнівське самоврядування виходить на якісно новий етап свого розвитку.

Ключова проблема - зробити дитину активним учасником, суб'єктом освітнього процесу в закладі.

Беручи участь у діяльності органів дитячого самоврядування, учні закладу включаються в різнобічну позаурочну діяльність, ділове спілкування з дорослими на рівноправній основі (беруть участь у Раді закладу), залучаються в практику громадянської поведінки і соціальної діяльності.

У рамках шкільного самоврядування діти отримують можливість впливати на зміст освіти, на процес розробки, прийняття та реалізації локальних нормативно-правових актів закладу, відстоювати свої права та інтереси в ньому, задовольняти актуальні потреби в самовираженні, самоствердженні і самореалізації.